Практично кожен співробітник у своєму житті стикався з дискримінацією у професійному середовищі. Дискримінація настільки вросла у наше життя, що деякі її прояви практично стали нормою. У HR-сфері найактуальніші її прояви – ейджизм та сексизм. У цьому матеріалі я розповім, що означають ці терміни та як боротися з цими проявами у професійному світі.
Основні терміни
Ейджизм – утиск співробітника за віком. Людині відмовляють при наймі (або нехтують у колективі), тому що він молодий і абсолютно недосвідчений, або ж навпаки, досвідчений, але вже немолодий. І найчастіше защемлені так звані “люди третього віку”.
Сексизм — це упередження або дискримінація проти людей на основі їхньої статі або гендеру. Зазвичай це поняття пов’язане з дискримінацією проти жінок, хоча може стосуватися і чоловіків. Сексизм проявляється у вигляді стереотипів, упереджень, приниження, зневажливого ставлення, нерівного доступу до можливостей та ресурсів, а також обмеження прав і свобод на основі статі.
Нещодавно я проводила інтерв’ю з кандидатом, професіоналом в авіабудуванні, який працює на одному підприємстві багато років. Великий фахівець, людина, з якою свого часу мріяли працювати багато фахівців, був у розпачі. Його не хочуть слухати, його професійний досвід більше не цікавить керівництво, а колеги вважають, що йому давно час поступитися дорогою молодим. Маючи величезний потенціал, він почувається “збитим льотчиком”.
Пам’ятаєте гасло: “Світ належить молодим”? Вважається, що “дорослий” працівник уже не такий працездатний, спритний і активний, що його професійний досвід, швидше перешкода, ніж перевага. Він не підконтрольний молодому керівництву, темп роботи не той, мислення негнучке, не володіє сучасними технологіями (та й не зможе, вже, мабуть) — ось ці тези і є справжній приклад ейджизму.
Дуже часто вікова планка у процесі рекрутменту – близько 45 років. Кандидати після 45 затребувані набагато менше. Тому це звичайна практика, коли керівник з ейджійськими поглядами, маючи своє бачення команди (молодої та перспективної), звертається до рекрутера. Рекрутер, щоб виконати побажання замовника та уникнути правових проблем, у пошуках потрібного кандидата, часом використовує зручні формулювання:
“У молодий перспективний колектив потрібно … Шукаємо креативного енергійного… Наша команда складається зі співробітників 25 – 30 років…”
Проблема не лише у поглядах роботодавця чи думці hr-менеджерів. Віковий кандидат, потребуючи роботи, теж підсвідомо вважає, що його роки – великий для нього мінус.
Поки здобувач (або працівник) вважатиме себе “другим планом”, прояви ейджизму у працевлаштуванні точно нікуди не зникнуть.
Коли ж вікові співробітники потрібні роботодавцям?
- При дефіциті спеціалістів певної галузі.
- В умовах обмеженого бюджету компанії, оскільки вимоги до розміру зарплати знижено.
- Під час роботи компанії з використанням OldSchool-них технологій.
- При вирішенні раптових бізнес-завдань, які потребують досвіду та експертних оцінок.
Як боротися з ейджизмом?
Необхідно постаратися, розібравши конкретну ситуацію, скоригувати критерії підбору.
- Зрозуміти, що вікові обмеження насправді не завжди виправдані.
- Розглядати потенціал кандидата, маючи у пріоритеті його здібності, а не вік.
- Позиціювати вікового новачка, як фахівця, здатного поділитися своїм досвідом із молодими співробітниками.
- При наймі орієнтуватися на корпоративну культуру, яка склалася. Загальні цінності порівнюють різницю у віці.
- Влаштовувати корпоративні заходи, залучаючи та об’єднуючи співробітників різного віку. Можливо, створити різновіковий тандем, де досвід “дорослого” та енергія молодого стануть взаємодоповняльними.
Проблеми ейджизму на роботі також тісно переплітаються із сексизмом.
Будь-який прояв нехтування, глузування між людьми протилежної статі — це сексизм. Сексизм у робочому колективі може торкнутися як чоловіків, так і жінок. Але ні для кого не секрет, що жінки, незалежно від віку, все ж таки вражені сильніше “сильної” (!) статі.
Одна моя колишня кандидатка чекала на обіцяну їй позицію начальника відділу 14 років. За цей час вона народила двох дітей, двічі мала незначне підвищення зарплати, а вакансії начальника відділу для підприємства закривалися 7 разів чоловіками, які не мали до підприємства жодного відношення. “Я лізла геть зі шкіри, багато працювала, підвищувала кваліфікацію, щоб довести свій професіоналізм. Зі мною погоджувалися, хвалили, але все залишалося, як і раніше”. У результаті вона, яка досконало володіє специфікою бізнесу, звільнилася, втративши віру в себе.
Прояви сексизму на робочому місці, які вирощують відчуття неповноцінності:
- Пріоритетна перевага чоловікам на керівні позиції між кандидатами різних статей.
- Ігнорування жінок у розподілі премій чи підвищенні виплат.
- Некоректні питання про сімейний стан, погляди на вагітність, наявність та кількість дітей.
- Більш рутинна робота.
- Поблажливі висловлювання, зневажливі жарти.
- Харасмент (домагання до підлеглих).
- Сексуальний шантаж при прийомі на роботу.
Як боротися із сексизмом?
Завдання HR – створювати максимально здорову обстановку в колективі, вільну від упереджень та стереотипів.
- Не допускати сексистських виразів. Упевнитися в тому, що при підборі кандидатів та у комунікації з персоналом жінкам і чоловікам приділяється однакова увага.
- Підвищувати рівень свідомості керівників та боротися зі стереотипами на робочому місці.
- Виявляти та виправляти гендерні розриви у розмірах фінансової мотивації, пільг, бонусів, а також у кар’єрному зростанні.
- Встановлювати гнучкі робочі графіки, створювати умови праці з огляду на потреби всіх працівників.
- Розробити, впровадити та застосовувати етичні кодекси поведінки, в яких було б дано визначення сексистської поведінки, а також організувати навчання та підготовку щодо запобігання сексизму.
Висновок
У цьому матеріалі я розповіла, що таке ейджизм та сексизм, а також як з цим варто боротися. Якщо компанії будуть дотримуватися моїх порад, то комплекс заходів й постійна робота, спрямована на боротьбу з дискримінацією у всіх її проявах, дадуть можливість кожному HR побудувати сучасний та грамотний підхід до роботи з людьми та створити успішну команду, якій є чим пишатися!
